Час Чернігівський

Робота з психологами

Основне вирішення такої проблеми – налагодження дієвої та стійкої системи надання психологічної допомоги. Існує багато документів з цього приводу, проте єдина система допоки не створена, тобто кожна структура, як державна так і цивільна працює у своєму напрямку. Переважна більшість ветеранів, що повертаються до цивільного життя не можуть перебудувати себе на «гражданці». Великою проблематикою залишається і те, що армійці дуже важко йдуть на контакт з психологами. Психологічна допомога буде найбільш ефективною лише тоді, коли людина свідомо переконана, що це їй потрібно. Як зазначають експерти, проблеми, що залишаються з війни відгукуються навіть через десятиліття. Тобто у нас, можливо, така проблема ще не набула свого апогею.

Серед багатьох причин суїцидальної поведінки воїнів психологи відокремлюють деякі з них. Це певна напруга при виконанні службових обов’язків, сімейні проблеми, негативне ставлення оточуючих до ветеранів війни, протиріччя щодо образу ветерана, труднощі з працевлаштуванням, високе почуття справедливості, наявність травматичних переживань внаслідок участі у бойових діях, зловживання алкоголем.

- На жаль, випадки суїцидів серед воїнів в нашому середовищі існують. Ми знаємо про них дуже мало з тих чи інших міркувань, адже переважно про це намагаються якось замовчувати. Така проблема є, і нам, психологам, цю інформацію потрібно знати в першу чергу аби своєчасно попередити загрозу. Це питання повинно бути відкрито для фахівців нашої ланки, - зазначив заступник директора Соціально-психологічного центру м. Славутич, кандидат психологічних наук Юрій Акименко.

Як стверджують фахівці воїнам дуже важко відкритися, розповісти про свої страхи, особливі моменти життя на війні. Це може бути внаслідок того, що з тих чи інших причин, чоловіки-воїни вважають себе досить сильними і можуть самотужки подолати свої проблеми. Для бійців поняття «психолог», «психотерапевт», «психіатр» ототожнені.

- У них сформувалася вже така думка, що якщо ти звертаєшся до психологів, то ти є дивною або хворою людиною. Тут треба не залишати проблему у глухому куті, а звертатися до психологів-фахівців. Навіть невелика проблема, що залишається з війни може стати великим горем, - підкреслив Юрій Акименко.

Міжнародний досвід та подолання кризи

В деяких країнах створена чітка система роботи з психологами і це покладається на певне міністерство або відомство.

- В США цією проблемою опікується міністерство оборони на базі спеціально створених госпіталів. Таких закладів створено вже близько 600, а перебувають там військові як з фізичними, так і з психологічними травмами. Там навіть для представників багатьох професій зокрема банкірів, вчителів, медиків, продавців тощо розроблені пам’ятки щодо поводження та спілкування з ветеранами. В Ізраїлі також міністерство оборони займається психологічними проблемами військових, тобто направляє їх на війну, а в подальшому і виводить з неї, - зазначив психолог Юрій Акименко.

В Сполучених Штатах Америки вже створені дієві центри психологічної допомоги та існує підхід «рівний-рівному», коли один ветеран допомагає іншому побратиму.

- У нас на кшталт цього також хотіли запровадити таку систему аби навчити тисячі ветеранів військовій психології. Проте цей метод буде ефективний лише тоді, коли тут одночасно буде працювати і фахівець-психолог. На мій погляд, не може стати психологом будь-яка людина за невеликий проміжок часу. В Ізраїлі останнім часом зменшується кількість психологів, що працюють з воїнами, а збільшується кількість соціальних працівників, - повідомив Юрій Акименко.

На думку експертів, працювати з воїнами потрібно не лише в кабінеті, але і під час активного відпочинку, зокрема це може бути рибалка, похід, відвідування культурних місць. Тут військовий повертається до своїх певних звичок, правил поведінки, що існували раніше без конфліктів і напруження. В ході такого відпочинку спілкування буде проходити ефективніше і від цього буде велика користь.

На майбутнє психологи також будуть акцентувати велику увагу у своїй роботі з учасниками АТО/ООС, що знаходяться в місцях позбавлення волі.

- За нашою інформаціє таких військових в країні близько 150. Ця ситуація вимагає впливу перш за все держави. Робота психологів з воїнами, що знаходяться за гратами повинна обов’язково проводитися і таке питання потребує додаткового вивчення. Треба володіти достатньою інформацією, і тут, мабуть, потрібна експертна думка багатьох фахівців. Негативний вплив в нашу діяльність вносить карантин, водночас забувати про це не можна, - каже Юрій Акименко.

Ігор Березинський,
спеціальний кореспондент Інформагентства МО України АрміяInform